?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Слін :)



Г.Нарбут. "Абетка". Літера "С".

Знайшла в себе художній альбом "Георгій Нарбут". Видання 1983 року. Київ. "Мистецтво". Автор-упорядник Білецький П.О, рецензент Білокінь С.І.
Цікаво було читати про художника в світлі тодішньої цензури, що Нарбут тільки те і робив, що "чекав на встановлення Радянської влади" в Україні. В альбомі немає ескізів українських грошей чи марок, чи герба Української Держави і т.п. Але, все одно, альбом цікавий. Може я колись зберуся з духом і декілька репродукцій з нього "перекладу" в блог.

А поки що цю картинку я взяла у natyak

Між іншим, не один "СЛІН" натякає на еволюцію українських слів/написання. В "Абетці" Нарбута, 1917 року, "осел" замість звичного "віслюка", літера "И" разом з "І" і читаються обидві, як "І" (ива", "лира").

А "СлІн", імхо, чудово:). Краще, ніж "СлОн" :))

Comments

( 1 коментар — Прокоментувати )
zig_master
20 вересень 2010 06:18 (UTC)
Що цікаво, найраніше зафіксоване слово з о->і (якимось арабом - не пам'ятаю - ще у 9ст.) - це "пліт". Скажімо так, така форма і зараз "під питанням".

Про "осла" погоджуся - я навіть не знаю, звідки той "віслюк" взявся - так ніхто не каже, чи мені просто не стрічалося.

Про І/И: я коли розповідаю росіянам про базові моменти української мови, завжди акцентую, що у нас звуків Ы та Э немає, тому і немає таких літер. Пояснюю, як читати нашу И так: так само, як і вашу, тільки не пом'якшуючи пердуючу приголосну. За аналогією з анґлійською, скажімо. Про Е так само.

Нарбутівку обожнюю. Якби стрів такий альбом на Петрівці, купив би. Ну, за скани буду ґречно вдячний :-)
( 1 коментар — Прокоментувати )